avangard-pressa.ru

Процедура судового розгляду 1 - Психология

Стаття 342. Відкриття судового засідання

1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває
судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального про­
вадження.

2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового
провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання,
встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників,
з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і
повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

1.Рішення про призначення справи до судового розгляду приймається ухвалою судді на підставі п. 5 ч. З ст. 314 КПК, відповідно до вимог ч. І ст. 316 КПК. В ухвалі повинно бути чітко вказано дату, точний час початку і місце про­ведення судового розгляду. Необхідність вказати точний час початку судового розгляду зумовлює виконання певних дій суб'єктами кримінальної процесуаль­ної діяльності:

а) з боку суду - здійснити належний (такий, що надав би можливість учас­никам судового засідання завчасно дізнатись про час та дату судового розгляду, засвідчений відповідним доказом про результати такого повідомлення) судовий

_____________________________________________________ 715

виклик усіх осіб, коли встановлена наявність достатніх підстав вважати, що ці особи можуть дати показання, які мають значення для кримінального про­вадження, або їх участь є обов'язковою. Секретар судового засідання перед по­чатком розгляду справи зобов'язаний перевірити, хто з викликаних та повідо­млених осіб з'явився, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто

не прибув;

б) з боку осіб, які беруть участь у судовому розгляді - своєчасно прибути
у судове засідання і повідомити про це або завчасно повідомити про неможли­
вість явки і вказати причини неприбуття (поважні причини неприбуття особи
на виклик перераховані в ст. 138 КПК);

в) адміністрації місця ув'язнення - якщо до обвинуваченого застосовано
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то завчасно доставити його у
суд або повідомити про наявність поважних причин затримки чи неможливості

доставки.

2. Перед появою в залі судового засідання суду, в складі якого буде роз­
глядатись кримінальне провадження, секретар судового засідання або судовий
розпорядник має запропонувати всім присутнім у приміщенні, в якому буде
розглядатись справа: «Встати, суд іде!», - а після зайняття судом своїх місць
усім присутнім пропонується сісти. Це запрошення має зробити головуючий.
Після цього він оголошує, що судове засідання відкрито, вказавши точну і по­
вну назву суду, його склад та відповідні дані кримінального провадження, яке
буде розглядатися.

3. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судово­
го провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідан­
ня, та хто затримується або не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття,
якщо вони відомі, про що робить відмітку в журналі судового засідання,
згідно зі ст. 108 КПК. Крім того, секретар судового засідання має встанови­
ти особи всіх офіційно прибулих та перевірити повноваження захисників і

представників.

4. Якщо головуючий, одержавши повідомлення про з'явлення сторін
та учасників, доходить висновку, що судове засідання у справі, в призна­
чений день і час розпочати неможливо, то учасники судового розгляду
повинні бути повідомлені про це та про призначення дня і часу розгляду
справи або повідомлені про те, що цей час буде визначено пізніше. Журнал
судового засідання у такому випадку не складається, а про причини пере­
несення розгляду справи секретар судового засідання складає відповідну
довідку, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Таки­
ми причинами можуть бути: повідомлення обвинуваченого або потерпілого
про свою хворобу або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з
лікуванням і неможливістю тимчасово залишити цей заклад, обставини не­
переборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо), смерть близьких
родичів тощо.

Стаття 343. Повідомення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами

1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового за­сідання.

1. На початку судового засідання секретар судового засідання за вказівкою
головуючого повідомляє учасникам судового розгляду про технічні параметри
технічних засобів, якими буде здійснюватись фіксація, та технічні параметри
носіїв інформації, на які буде здійснюватись запис. Одночасно секретар судово­
го засідання вказує на розташування і кількість працюючих фіксувальних точок
(мікрофонів), наявних у залі судового засідання.

2. Чітке і своєчасне вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судо­
вого розгляду, постійний контроль за наслідками їх виконання з боку секретаря
судового засідання і відповідних працівників апарату суду повинні бути відомі
головуючому до початку розгляду справи.

3. Інформація про час та місце розгляду відповідного кримінального
провадження завчасно розміщується на довідковому екрані в приміщені
суду.

4. Згідно з законом фіксування за допомогою технічних засобів криміналь­
ного провадження є обов'язковим, крім деяких передбачених законом випадків
(ч. 4 ст. 107 КПК). Тому перед початком судового розгляду секретар судового
засідання зобов'язаний повідомити учасників, які присутні в приміщенні, де
відбувається судове засідання, про здійснення повного фіксування судового
розгляду технічними засобами, а також про умови такого фіксування. Про здій­
снення такого повідомлення секретар судового засідання зазначає в журналі
судового засідання (див. коментар до ст. 107 КПК).

5. Порушення вимоги закону про обов'язковість фіксування криміналь­
ного провадження тягне за собою недійсність відповідних процесуальних
дій та отриманих внаслідок їх вчинення результатів, окрім випадків, коли
сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення
чинними.

Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу

1. Після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу
дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він
призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, об­
винуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та закон­
них представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судово­
го засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і
з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

2. Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81
Цього Кодексу.


1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення
справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на під­
ставі закону, згідно з приписами Конституції України про те, що судочинство
провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (див.
ст. 129 Конституції) і що народ безпосередньо бере участь у здійсненні право­
суддя через присяжних (див. ст. 124 КПК), які відповідно до п. 22 ст. З КПК
мають статус судді.

2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється, як пра­
вило, професійним суддею одноособово, який згідно з п. 2 ст. З КПК набуває
повноважень головуючого в судовому розгляді, а тому його діяльність прова­
диться від імені суду. Підготовче судове засідання по справі здійснюється суд­
дею одноособово. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
здійснює суд у такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово
або колегіально).

3. Колегіально судом першої інстанції розглядаються:

- кримінальні провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Справа
розглядається судом у складі трьох професійних суддів;

- кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
довічне позбавлення волі - судом у складі трьох професійних суддів, а за кло­
потанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів
та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинуваче­
них розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б
один з них заявив клопотання про такий розгляд.

4. Розгляд справ стосовно неповнолітньої особи здійснюється одноособо­
во суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус
суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. У
разі, якщо розгляд справи має здійснюватися колегіально, головуючим під час
судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом
України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального прова­
дження стосовно неповнолітніх.

5. Визначення судді (запасного судді) або колегії суддів для конкретного су­
дового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу
суду під час реєстрації відповідних матеріалів за принципом ймовірності, який
ураховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, їх обсяг та
складність, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який
брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується
питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та за­
кінчення терміну повноважень. Після визначення судді (запасного судді) або
колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення
змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих
даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установ­
лених законом.

6. Оголошення складу суду - це проголошення головуючим прізвищ суд­
дів, запасного судді, якщо він призначений, прізвищ присяжних. Щодо учасни­
ків судового провадження головуючий має назвати їхні прізвища і процесуальне
становище, посаду прокурора, місце роботи захисника, цивільного відповідача,
представників та законних представників - місце роботи, спеціальність експер­
та чи спеціаліста.

7. Після оголошення складу суду, учасників судового провадження, ого­
лошення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами голо­
вуючий роз'яснює учасникам право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони ко-
му-небудь відвід. Відвід може бути заявлений суддям, присяжним, прокурору,
захиснику, представнику потерпілого, цивільного позивача і цивільного відпо­
відача, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретареві судового засідання, за
наявності обставин, які не дозволяють їх участь у справі на підставі норм, пе­
редбачених ст.ст. 75-83 КПК.

8. Коло осіб, які мають право заявити відвід, законом не визначене, але
логіка ч. 1 ст. 344 КПК, припис ч. 1 ст. 80 КПК та роз'яснення п. 26 ч. 1 ст. З
КПК свідчать про те, що самовідвід зобов'язані заявити кожний з перелічених
в ч. 1 ст. 344 КПК учасників судового провадження, а зробити заяву про відвід
можуть ті учасники судового провадження, за клопотанням або скаргою яких у
випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження.

9. Процедура розгляду і вирішення питання про відвід чітко виписана в
ст.ст. 75-81 КПК.

Стаття 345. Повідомлення про права і обов'язки

1. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому
розгляді пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.

2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть
участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі
їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.

1.Загальним правилом кримінального процесуального закону є те, що
всім особам, які беруть участь у судовому засіданні і мають певні права та
обов'язки, головуючий зобов'язаний забезпечити можливість їх здійснення. З
метою забезпечення умов, необхідних для здійснення судового провадження,
головуючий у судовому засіданні може залучати до участі у судовому розгляді
судового розпорядника, який є учасником кримінального провадження.

2. Всі вимоги і дії судового розпорядника, які пов'язані із забезпеченням
умов, необхідних для здійснення судового провадження, є обов'язковими для
всіх осіб, присутніх у залі судового засідання.

3. Після оголошення головуючим складу суду і вирішення питань,
пов'язаних з відводами, судовий розпорядник роздає особам, які беруть
участь у судовому розгляді, спеціально підготовлені пам'ятки, встановленого
зразка про їхні права та обов'язки, передбачені відповідними статтями КПК.

------------------- .________________________________________________ 719

Під особами, які беруть участь у справі, законодавець розуміє не лише обви­нувачених, захисників та законних представників, потерпілих, їх представни­ків та законних представників, цивільних позивачів і цивільних відповідачів, їх представників, а й експертів, спеціалістів, перекладачів. Після ознайом­лення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов'язки, і у разі необхідності роз'яснює їх. Про вручення особам, які беруть участь у судовому розгляді пам'ятки про їхні права та обов'язки та роз'яснення їх, секретарем судового засідання робиться запис у журналі судового засідання.

4. У разі відсутності в судовому засіданні судового розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання

1. Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження
про видалення свідків із залу судового засідання.

2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані
свідки не спілкувалися між собою.

1. Після відкриття судового засідання, оголошення про розгляд відповід­
ного кримінального провадження, перевірки явки учасників судового розгляду
і викликаних осіб, ознайомлення їх з правами та обов'язками, у разі необхід­
ності роз'яснення їх, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із
залу судового засідання в окрему кімнату.

2. Згідно із законом показання є одним із видів процесуальних джерел до­
казів. Особливе місце серед інших показань займають показання свідків. Тому
головуючий зобов'язаний роз'яснити свідкам підстави їх видалення із зали су­
дового засідання, а також те, де вони повинні перебувати до моменту виклику
кожного з них для допиту, що вони не повинні спілкуватись між собою, а також
із допитаними свідками, і обговорювати питання, пов'язані зі справою, яка роз­
глядається.

3. Одночасно з видаленням свідків повинні бути створені умови, які ви­
ключають можливість спілкування свідків між собою та з уже допитаними. У
цьому головуючому зобов'язаний допомагати судовий розпорядник, а у разі
його відсутності - секретар судового засідання.

4. На вимогу суду допитані свідки залишаються у залі судового засідання
і не можуть залишити його до закінчення судового розгляду без дозволу голо­
вуючого.

5. Суд не повинен відмовляти обвинуваченому в задоволенні його клопо­
тання про допит як свідка особи, що перебуває в залі судового засідання, якщо,
за словами обвинуваченого, показання цього свідка мають значення для вирі­
шення справи. Таке клопотання обвинувачений може заявити протягом усього
судового розгляду. Факт перебування цього свідка в залі судового засідання має
враховуватись під час його допиту і оцінки наданих ним показань.

6. Потерпілий, на відміну від свідка, із залу судового засідання не видаля­ється, оскільки він особа, якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, він є суб'єктом доказування і у разі відмови прокурора від підтримання дер­жавного обвинувачення має право підтримувати обвинувачення в суді. Не під­лягають видаленню із зали судового засідання експерт, спеціаліст, перекладач. які не мають особистого інтересу в справі.

Стаття 347. Початок судового розгляду

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про поча­
ток судового розгляду.

2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором коротко­
го викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження
не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному
обсязі.

3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов,
цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в
разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної за­
яви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її
оголошення в повному обсязі.

1.Для вирішення завдань, які стоять перед судовим провадженням, після
закінчення підготовчих дій, настає стадія судового розгляду, під час якої суд
має право використовувати більшість передбачених законом процесуальних за­
собів пізнавальної діяльності (допитувати обвинуваченого, допитувати свідків
і потерпілих, пред'являти для впізнання, призначати експертизи, допитувати
експерта, проводити дослідження речових доказів, документів та звуко- і відео-
записів, користуватись консультаціями і роз'ясненнями спеціалістів, проводити
огляди певних місць, приймати поданні сторонами докази тощо).

2. Судовий розгляд є структурною частиною судового провадження сто­
совно кримінального правопорушення, під час якого відбувається всебічне, по­
вне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення
і прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до
кримінальної відповідальності. Визначна, центральна роль судового розгляду
пов'язана з тим, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на доказах,
які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у по­
рядку, передбаченому законом. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення
показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

3. Розпочинається судовий розгляд з короткого викладу прокурором обви­
нувального акта, який гласно повідомляє про обвинувачення, з приводу якого
буде проведено судовий розгляд, викладає фактичні обставини кримінального
правопорушення, які встановлені, правову кваліфікацію кримінального право­
порушення з посиланням на відповідні статті закону України про кримінальну
відповідальність, обставини, які обтяжують чи пом'якшують обвинувачення.

------------------------------------------------------------------------------------------ 721

4. Недопустимо вільне тлумачення змісту обвинувального акта, необхідно
дослівно викладати його текст. Оголошення обвинувального акта має на меті
ознайомити зі змістом обвинувачення, яке буде предметом судового розгляду,
самого обвинуваченого, інших учасників судового провадження, а також осіб,
присутніх у залі судового засідання. У разі заявления клопотання про оголо­
шення обвинувального акта в повному обсязі головуючий зобов'язаний задо­
вольнити його, після чого прокурор оголошує обвинувальний акт у повному
обсязі. Оголошення обвинувального акта прокурор повинен здійснювати до­
статньо голосно і чітко, в темпі, який дозволяє всім присутнім у залі судового
засідання зрозуміти зміст цього документа. Невиконання вимоги про оголо­
шення змісту обвинувального акта може бути визнано істотним порушенням
вимог кримінального процесуального закону, що реально перешкодило чи мо­
гло перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Довідка про реєстр матеріалів досудового розслідування не оголошується.

5. У разі оголошення великого за обсягом обвинувального акта може бути
оголошена перерва для відпочинку.

7. За наявності в кримінальному провадженні цивільного позову здійсню­ється оголошення цивільного позову. Право оголосити короткий виклад позо­вної заяви належить цивільному позивачеві або його представнику чи законно­му представнику. В разі їх відсутності це зобов'язаний зробити головуючий у судовому засіданні. У повному обсязі зміст позовної заяви оголошується, якщо заявлено відповідне клопотання учасниками судового розгляду.

Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення

1. Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу
обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату
народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому
суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе
винним і чи бажає давати показання.

Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них.

2. Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов,
головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають
вони позов.

1. Відповідно до п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основопо­ложних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопору­шення, має бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мо­вою про формулювання висунутого йому обвинувачення. Якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, він має пра­во отримати безкоштовну допомогу перекладача. Нероз'яснення обвинувачено­му суті обвинувачення є істотним порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки перешкоджає суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

2. Особу обвинуваченого має встановлювати тільки головуючий, який після роз'яснення прокурором суті висунутого особі обвинувачення шляхом її опитування з'ясовує прізвище, ім'я та по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються особи обвинуваченого. Під «іншими потрібними даними», що стосуються особи обвинуваченого», слід розуміти встановлення, виходячи з конкретних обставин справи, таких даних, як: громадянство, освіта, наявність неповнолітніх дітей та утриманців, стан здоров'я, у тому числі і психічного, участь у війні в Афганістані та у воєнних конфліктах в інших країнах, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наявність спеціальних чи військових звань, державних нагород, відомостей про попередні судимості, про фактичні строки відбутого покарання за попередні злочини та підстави звіль­нення від нього.

3. Щодо неповнолітніх обвинувачених, крім зазначених даних, суду на­
лежить встановити й інші обставини, передбаченні ст. 485 КПК (див. коментар
до цієї статті).

4. Належне з'ясування даних про особу обвинуваченого може мати значен­
ня для кваліфікації вчиненого нею діяння, для вирішення питання про звільнен­
ня від покарання та його відбування, застосування закону про амністію тощо.

5. Якщо обвинувачених кілька, головуючий визначає черговість встанов­
лення даних про їх особи і здійснює наведені дії щодо кожного з них.

Після того, як особу обвинуваченого (обвинувачених) встановлено, го­ловуючий роз'яснює особі суть обвинувачення. Роз'яснення обвинувачення повинно відбуватися в усіх випадках, незалежно від наявності у головуючо­го впевненості, що обвинувачений розуміє суть висунутого обвинувачення, чи сам обвинувачений заявляє про це. Головуючий повинен роз'яснити обвинува­ченому, в здійсненні яких кримінальних правопорушень він обвинувачується, за якими статтями кримінального закону вони кваліфіковані. Якщо обвинува­чених кілька, то головуючий здійснює зазначені роз'яснення кожному з них. Обов'язок роз'яснення суті обвинувачення не залежить від того, чи має обви­нувачений захисника чи ні, або інших будь-яких обставин.

6. Тільки після роз'яснення суті обвинувачення і впевненості в тому, що
обвинувачений зрозумів про що йде мова, головуючий може з'ясувати у нього
ставлення до висунутого обвинувачення - чи визнає він свою вину повністю,
частково або повністю її заперечує. Бажано надати обвинуваченому можливість
мотивувати свою відповідь, а не отримати однозначну відповідь (так, частково,
ні), виключаючи при цьому його допит та показання по суті обвинувачення. Де­
тальна відповідь дозволить більш чітко з'ясувати, в чому саме обвинувачений
визнає себе винним, які обставини не визнає і чому. У разі, якщо у криміналь­
ному провадженні заявлено цивільний позов, головуючий повинен з'ясувати
точку зору обвинуваченого і цивільного відповідача, якщо останній бере участь
у справі, стосовно визнання ними позовних вимог і намірів їх відшкодувати
завдані збитки.


7. Роз'яснення обвинуваченому суті висуненого йому обвинувачення по­винно закінчуватися з'ясування його позиції стосовно бажання давати пока­зання.

Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають досліджен­ню, та порядок їх дослідження

1. Після виконання дій, передбаченнях статтею 348 цього Кодексу, го­
ловуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які до­
кази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.

2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх досліджен­
ня визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового
провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обста­
вин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно ро­
зуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровіль­
ності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть
позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку,
якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого
статтею 381 цього Кодексу.

1. Кримінальний процесуальний закон не встановлює чітко визначеного
порядку і послідовності дослідження під час судового розгляду доказів. Від­
сутність встановленого єдиного порядку в цьому напрямі свідчить про те, що
законом підтримується творчий, пізнавальний підхід до дослідження доказів
за умови встановлення чіткого порядку проведення судового розгляду (вимо­
ги закону до правил проведення допиту обвинуваченого, свідків, потерпілих,
експертів, дослідження речових доказів, документів тощо), визначеного кри­
мінальним процесуальним законом. Право визначити обсяг доказів, які підля­
гають дослідженню, та порядок їх дослідження, належить суду, з врахуванням
точки зору учасників судового провадження і специфіки конкретних обставин
справи (ставлення обвинуваченого до пред'явленого обвинувачення, характер
вчиненого злочину, повнота показань свідків, кількість епізодів злочинів тощо),
яка стала предметом судового розгляду.